Инесса Фтомова (finka_free) wrote,
Инесса Фтомова
finka_free

С Рождеством! Старинные колядки

Эти колядки записал в прошлом веке Юрий Степанович Виноградский – удивительнейшего таланта человек. Он родился и умер в городке Сосница Черниговской области. Но его биография вместила очень много событий. И это – отдельная тема. Мыслитель, историк, этнограф, полиглот, он на протяжении десятилетий работал над археологическими находками, собрал грандиозный этнографический и археологический материал, который ещё ждёт своих исследователей.

Сегодня, в Рождественский вечер – толика его обширного наследия -- колядки и щедровки XIX-го века, записанные им в Сосницком районе Черниговской области.

Примечание: слова обрядовых песен записаны именно так, как их услышал Ю.С.Виноградский – с дифтонгами и своеобразным произношением местного говора.


КОЛЯДКИ


1

Що в пана-хазяїна да один синок є,
Святий вечор!
Да один синок є дай той в вийско йде.
Да його матюнка да й випроводжала
Випроводжаючи дай навчала:
„Ой пидь, синочку, муий голубочку,
Да поперед вийська не вихвачуйся,
А позаду вийська не зоставайся.
Да держися вийська все середнього,
Да за товариша – за сердешного, -
Бо перед войська січуть-рубають,
А позаду войська в плін займають!”
Ой вуин матюнки дай не послухав;
Да грає конем да перед королем,
Дай грає стрілкою да перед дівкою.
Да король питає: „Чий син воює?
Да коли б же я знав , чий син воював,
То б за його свою дочер оддав,
Свою дочер оддав да королевство дписав!”

- Ой, королю, королю, да бодай не дождав,
Щоб я за себе твою дочер узяв.

Записано 25 грудня 1889 р. зі слів Христини Харченко,16 р., із Сосниці.



2.


Що в пана хазяїна да на його дворі,
Да на його дворі пуд оконечком,
Там стояла калина, сильне родила.
Пуд тиєю калиною все столи стоять,
Поза тими столами все панове седять,
Все панове седять, все раду радять.
Мизь тими панами Андрійко седить,
Андрійко седить, скрипочку держить.
Стали ти пани да випитувати:
„Молодец Андрійку, хто тебе навчив,
Хто тебе навчив у скрипочку грати?”
„ Навчила мене руидна матюнка
У скрипочку грати , хороше сьпивати,
Темної ночи не всипаючи,
На бйілих руках вихитуючи!”

25 грудня 1889 р. від Христі Харченко із Сосниці.

3.

Що по торгу-торгу Андрійко ходив,
Андрійко ходив , кониченька водив,
Кониченька водив, з конем говорив:
„Ой коню, коню, ти - порада моя,
Ти порада моя, порадь же мене,
Порадь ти мене – продам я тебе!”
- „Молодець Андрійку, не продавай мене,
Не продавай мене , спогадай на себе.
Як ми з тобою в вийсько ходили.
Ой як за нами турки влягали,
Да не сами турки – пополам з татарами!
Ой я исхочу – Дунай перескочу,
Копита не вмочу,
Да не шаблі конца,
Не шаблі конца, не тебе молодца!”

25 грудня 1889 р. від Христини Харченко , із Сосниці.



4

Що в бору, бору Волохи поють,
Волохи поють, церкву будують.
Ізбудували з трома оконцами.
В перве оконечко
Ускочило сонечко,
В друге оконечко
Мйісец засьвитив.
В трейтєє оконечко – янгел улетів,
Янгел улетів да на престолі сів,
На престолі сів, слізоньку вронив.
А з тиєї слізоньки да потікли річеньки.
Дівка Ориночка да по воду йшла,
Забачила янгеля да на бистрий воді.
„Пливи, пливи, янгелю, да ближче к берегу,
Що я тоби, янгелю, й голуивку змию,
Й голуивку змию, куиску заплету,
Куиску заплету, золотом обведу,
Золотом обведу, на водицу пущу.
Пливи, пливи, янгелю, на чужую сторону,
Хвали мене, янгелю, и царям и князям!”

25 грудня 1889 р. – від ХристиниХарченко із Сосниці.

5.

Що из-за гори из-за каменнойі,
Там виступала сильна хмара.
Ой то не хмара, то вийська слава.
Помиж тим вийськом молодеє дитя,
Молодеє дитя – молодец Андрійко.
Да вибив ворота в чужи города
Дай поймав соби турського короля.
Да король у його сильно просицца,
Сильно присицца, низко кланяєцца:
„Хоч мене пусти, хоч голуивку зними!”
- „Я й тебе не пущу, і голови не зниму,
Поведу я тебе у свою землю,
У свою землю, до свого царя,
А у царя да велика дара,
А мойій матюнци до вйику хвала”.

25 грудня 1889 р. Сосниця.




6.

Що в пана хазяйіна умная жена,
Бог йому дав, Бог йому дав,
Умную жену у його дому.
Да купила вона да три городи.
Що перви город да все з панами,
А други город да все з козаками,
А трейті город да все з мужиками.
Що з панами – все суди судити,
А з козаками – в вуийсько ходити,
А з мужиками – в поле орати,
У поле орати – хліба пахати.

25 грудня 1890 р. від Уляни Росликової, 35 р. , із с. Лав.


7
„Чи дома бйідна вдова?”
- „ Да немає дома – у короля край стола!”
- „А що ж бо вона да за діло робить?”
- „Шила-пошила королю кошулю:
Що на комирци – сизи голубци,
А на пазусі – райськиці пташечки,
А у подолях – тури й олени.
Сизийі голубци як не поленуть,
Тури й олени як не загудуть,
А райськийі пташечки як не защебечуть!”.

25 грудня 1890 р. Від Уляни із с. Лав.

8.

Що у Кийіві да на перевозі
Дівка Наталочка перевуиз держала,
Перевуиз держала – перевозила.
„ Дівко Наталочко, перевези ти нас!
Перевези ж ти нас через тихий Дунай, -
Ми ж тоби скажем да чудо чуднеє,
Чудо чуднеє, диво дивнеє:
Шо в нас на Петра да Дунай замерзав,
Коли не ймеш вйіри, - я сам там бував,
Я сам там бував, - шаблею люід рубав,
Шаблею люід рубав и коня напував!”
- „ А я вам скажу ще чуднійшеє,
Ще чуднійшеє, ще дивнійшеє:
Що в нас об Роздви да рожа зацвила,
Не ймете вйіри , - я сама там була,
Я сама там була и рожу щипала,
И рожу щипала – у виночки вила,
У виночки вила – за голуивку клала!”

31 грудня 1892 р. від Степаниди Єрмоленко ,18 р. із Сосниці.

9.

Молодец Андрійко да задумав женицца.
„Тепер я, братци, да женицца буду,
Да возьму дівочку да задунаєчку,
Да задунаєчку – королеву дочку.
Да виору поле сизими орлами,
Да засію поле золотим жемчугом,
Да помощу мости все чугуннийі,
Да повйішу короговки да все шовковийі,
Да поставлю сьвічи да все восковійі,
Да позастилаю коври да все червонийі,
Буду везти дівочку да задунаєчку!”
Да полями йіхали – поля мигтіли,,
Да лісами йіхали – ліси шуміли,
Да мостами йіхали – мости дзвеніли,
Мости дзвеніли,
Стовпи сяяли, коври маяли,
Коври маяли, сьвічи палали,
Горордами йыхали – пани стречали,
Пани стречали, шапки знимали,
Шапки знимали, поздоровляли:
«Ой хто се йіде, королюівну везе?”
- „Молодец Андрійко королюівну везе!”

31 грудня 1892 р. від Степаниди Єрмоленко із Сосниці.

10.

Ой рано-рано да до церкви дзвонять.
А раніше того Ориночкв встала,
Убиралася наряджалася,
Клала на себе сребро-золото.

А на челяді все китаєчки,

А до церкви йшла– як зоря зишла,
У церкви стала - церков сяяла,
Из церкви йшла красною панною.
Да за нею йшло три царевичи.
Да один каже: „се царуивна йде!”
А други каже: „королюівна йде!”
А трейті каже: „ковалюівна йде,
Ой оце, оце йійі батенько йде!”
„Ой то не царуивна, не королюівна,
То моя дочка – дівка Ориночка!”
Да шлють письмена да пуд оконечка.
„Да оддай, оддай - дівку Ориночку!”
- „Да ще ж Ориночка дуже маленька!”
- „Дарма, що маленька, би розумненька,
Аби здужала муий двуир перейти,
Муий двуир перейти, золотом обвести,,
Золотом обвести, калиною обсадить!”

31 грудня 1894 р. від Степаниди Єрмоленко із Сосниці.

Щ Е Д Р І В К И


1.

Що в пана-хазяйіна да на його дворі,
Щедри вечор, добри вечор,
Пречистая Божа мати,щедри вечор!
Там стояло дерево тонке , високе,
А на уим дереви да орел седить,
А пуд тим деревом Андрійко ходить,
Андрійко ходить, ружжа заряжає,
Ружжа заряжає, орела стреляє.
„Молодець Андрійку, не стреляй мене,
Не стреляй мене, спогадай на себе,
Ой колись ти будеш да женитися,
Буде дощик ити и метиль мести,
А я буду крила розпуськати,
Крила розпуськати, тебе укривати,
Тебе молодого, коня вороного!”

31 грудня 1889 р. від від Христини Харченко із Сосниці.

2.

Що по мору да по синьому,
Сам Сус Христос да по мору ходив,
Да по мору ходив, да людей собирав,
Да людей собирав да дару дарував,
Да дару дарував, да мостив кладки,
Да мостив кладки да у три рядки.
Да по тих кладках Мати Божа йшла,
Мати Божа йшла и ризи несла,
Ризи несла да замочила .
Десь узялися да янгелята
Да взяли ризи да на крилята,
Понесли ти ризи попуд небесами,
Внесли тиї ризи да у церковку,
Положили ризи да на престолі,
Да на престолі – на свйятуим Миколі.
Хто у сійі ризи буде убирацца?
Буде убирацца сам Сус Христос,
Буде службу служить за пана-хазяйіна,
За пана хазяйіна , и за його жену,
И за його жену, и за його дітки.
Да бувай здоров, пане-хазяйіну,
Да не сам- собою, з своєю женою.

31 грудня1889 р. Від Христини Харченко із Сосниці.

3.

Що з-пуд гаю – гай зелененьки,
Вибигає куинь вороненьки,
Нехто його не поймає,
Тилько поймає молодец Андрійко ;
И поймає й осідлає,
До тещеньки пойіжджає.
Теща каже : „Муий зять йіде,
Муий зять йіде, дочку везе!”
Взяла його пуд рученьки,
Увела його у сьвитлоньку,
Посадила його конец стола,
Стала його привитати,
Медом-вином частовати.
Первая дара – калачуив пара,
Другая дара – куинь вороненький,
Трейтяя дара – сам молоденький.

4,

Летить, летить сиз соколонько,
Пудлетає пуд оконечко,
Квартирочку одчиняє,
У сьвитлоньку поглядає.
А сьвитлонька не метена,
Христусенька не чешена,
Куиску плели – не вгодили,
Шубку шили – помалили,
Зовсім дівку розгнівили.

5.

На хресті пйівень сьпиває,
Мати Божа ридає.
Годі, мати, ридати,
Иди сина шукати,
Твуий син воскрес,
Нам радость принюіс,
Я вам Христа желаю,
Из Празником поздоровляю.

31 грудня 1889 р. Від Христини Харченко із Сосниці.

6.

Засівають в день Нового року.

Сито-сито на нове літо,
Зароди, Боже, жито, пшеницу,
Жито, пшеницу,
Всяку пашницу, -
З колоска жьмінька,
З снопка – мйірка!
Будте здорови з Новим !

31 грудня 1889р. Від Христини Харченко із Сосниці.

***

Эти древние песни вошли в подготовленную к печати книгу о Юрии Виноградском «Володар казкових скарбів», которую написал сосницкий писатель, поэт, политический узник сталинских лагерей Николай Петрович Адаменко.


Tags: Черниговская область, творчество
Subscribe

  • Удивительное рядом

    Это не голубая вода- капли очередного дождя на листьях чистотела. Аккуратненькие такие и в них отражается небо. + 4 на улице. Весна тормозит:)

  • Тройка удальцов

    Весна бывает так стремительна, что мы не успеваем наблюдать превращения. Но в эти дни времени для наблюдения полно, потому что у нас погода похожа на…

  • А у нас валит снег

    А у вас? Синоптики не ошиблись: дождь сменился снегопадом. И это 24 апреля!

Buy for 60 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments